Бошки Шишки семена Нягань

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Привет, чуваки и чувихи! Сегодня я решил рассказать вам историю, которая связана с моей борьбой против панических атак. И да, в этой истории здорово пострадала моя карманная деньга, но зато я нашел способ излечиться и прожить без страха каждый день. Итак, возьмите попкорн и готовьтесь к красивой истории! Пару лет назад я начал переживать панические атаки. Каждый раз, когда моя жизнь находилась под угрозой, когда погоня за счастьем превращалась в бегство от собственных демонов, я чувствовал, что теряю контроль над собой. Я мечтал об освобождении от этой пугающей ситуации, и именно тогда я услышал о закладках марихуаны и их магическом воздействии на психику. Конечно, я был немного наивным и впитал в себя информацию, которую мне втирали некоторые товарищи по жизни. Они говорили, что марихуана – это настоящее зелье для души и мозга. Не знаю, как это всё действительно работает, но я был готов попробовать любую возможность, чтобы остановить панические атаки. Значит, однажды, мне попалась информация о китайской шишке марихуаны. Говорят, это не просто марихуана, это что-то особенное, что-то, что вызывает необычные эмоции. Именно в тот момент я осознал, что мне нужно найти эту долгожданную закладку, чтобы испытать на себе то, о чем так много слышал. Весьма удивительным образом, я нашел контакт на сайте дурных наркотиков. Созвонившись с поставщиком, я заказал себе пару грамм китайских шишек. Прошло несколько дней, и наконец-то, моя свежая добыча была у меня в руках. Я ощущал прилив адреналина, смешанный с радостью и небывалым люся LSD. Как же это сильно влияет на вайб! И, конечно, я сварил себе чашечку ароматного чая из этих замечательных шишек и загрузился позитивом. С течением времени я начал замечать изменения в своей жизни. Мои панические атаки стали менее интенсивными и реже появляться. Я стал более расслабленным и спокойным. Казалось, что эта шишка марихуаны стала играть роль эфедринщика, который бодрит и заставляет улыбаться даже в самые тяжелые моменты. Конечно, я понимаю, что марихуана – это наркотик, и я не стану рекомендовать вам своровать денег и покупать закладки наркотиков. Каждый человек сам решает, что делать со своей жизнью и со своим здоровьем. Это всего лишь моя история, и каждый из нас должен самостоятельно принимать решения о своем пути к излечению. Однако, я также понял, что моя борьба с паническими атаками – это борьба, которую я могу выиграть. Я понял, что существуют разные методы лечения, и каждый из них имеет свои плюсы и минусы. Марихуана помогла мне справиться с паническими атаками, но это не конечная точка в моем путешествии. Я продолжу искать новые способы управления своими эмоциями и взаимодействия со своим внутренним "опийчиком". Моя история – это всего лишь часть пути, который я уже преодолел. Итак, друзья, помните, что в жизни нет идеальных решений, и каждый из нас должен сам выбирать свой путь к счастью. И помните, что даже если марихуана может помочь вам избавиться от панических атак, она не является единственным решением. Возможно, вам подойдут другие методы или вам просто нужно время и поддержка близких для преодоления своих страхов. Stay high, stay happy and stay yourself, друзья!